ІА та правосуддя: Касаційний суд готує майбутнє

У цьому відношенні Касаційний суд має стратегічну перевагу: його внутрішня команда з обробки даних, що є рідкістю в європейському судовому ландшафті, дозволяє йому самостійно розробляти необхідні інструменти, знижувати витрати та гарантувати прозорість. Ця технічна автономія стає особливо цінною в умовах зростаючої напруги між технологічною ефективністю та інституційною незалежністю.

На прохання законодавця забезпечити відкритий доступ до судових рішень, суд розробив у 2019 році програмне забезпечення для псевдонімізації судових рішень, а наступного року — систему орієнтації касаційних скарг на основі ІА.

Спираючись на цей досвід, перший президент Крістоф Сулар і генеральний прокурор Ремі Хейтц створили робочу групу з ІА, яку очолює Сандрін Зіантара, голова палати та директорка Служби документації, досліджень та звітів (SDER), ключової структури Касаційного суду.

Група, уповноважена у травні 2024 року, прийняла міждисциплінарну методологію, що об'єднала магістратів, секретарів, дослідників та експертів з ІА. Опитування серед співробітників суду, доповнене зовнішніми слуханнями (ENM, CEPEJ, legaltechs, національні та європейські вищі суди), дозволило визначити широкий спектр сценаріїв використання.

Не піддаючись захопленню генеративними ІА, звіт також досліджує внесок більш перевірених технологій: експертних систем, навчання з наглядом або гібридних.

Зібрані сценарії класифіковані за п'ятьма основними категоріями: від структурування та збагачення документації до допомоги у написанні, включаючи аналіз письмових документів сторін та пошук прецедентів. Ці застосування спрямовані на підсилення аналітичних здібностей магістратів, покращення якості обробки та оптимізацію внутрішньої організації, без втручання у судове прийняття рішень. Деякі з них, як автоматичне збагачення записок чи виявлення прецедентів, мають добрий співвідношення ефективності/вартості без значних етичних проблем. Інші, зокрема ті, що пов'язані з асистованим написанням, здаються більш делікатними. Намір не вводити інструменти допомоги у прийнятті рішень відображає чітку інституційну червону лінію: рішення залишається за суддею, а не за алгоритмом.

Інструменти для картографування спорів, виявлення зв'язків між справами чи аналізу масивів прецедентів можуть підсилити узгодженість права, краще ідентифікувати нові спори та полегшити діалог між суддями.

Багатокритеріальний аналіз, проведений для кожного сценарію використання (етичний, юридичний, функціональний, технічний та економічний), дозволяє вийти за рамки опортуністичного експериментування, щоб закріпити використання ІА у раціональному та відтворюваному контексті. Ця модель оцінки може надихнути інші юрисдикції, у Франції чи за кордоном, які прагнуть поєднати інновації та правову безпеку. Звіт особливо наголошує на прозорості та пояснюваності систем ІА, їхній ощадливості, відповідності GDPR та AI Act, контролі за розміщенням даних та технологічному суверенітеті. Ці вимоги нагадують, що інтеграція ІА не може обійтися без ретельного керівництва, заснованого на фундаментальних цінностях права.

Звіт рекомендує створити внутрішній наглядовий комітет, відповідальний за оперативний та етичний контроль використання ІА, розробку посібника з кращих практик та прийняття етичної хартії, спеціальної для суду. Він також підкреслює важливість незалежного управління та поступового звикання магістратів та судових агентів до цих нових технологій.