Нейронаука — це сукупність наукових дисциплін, що вивчають нервову систему, зокрема мозок, з точки зору структури, функцій, еволюції та патологій. Вона має на меті зрозуміти біологічні механізми, які лежать в основі когнітивних, емоційних і поведінкових процесів. Нейронаука відрізняється від когнітивних наук своїм експериментальним і біологічним підходом, використовуючи методи від молекулярних до обчислювальних, а також передові методи візуалізації та моделювання.
Варіанти використання та приклади
Нейронауку застосовують у фундаментальних дослідженнях для розшифрування нейронних схем, а також у клініці — для діагностики та лікування нейродегенеративних захворювань (Альцгеймер, Паркінсон), поведінкової неврології та психіатрії. Вона використовується для розробки нейронних протезів, оптимізації інтерфейсів мозок-машина, а також для вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту, натхненних роботою мозку.
Основні програмні засоби, бібліотеки, фреймворки
Серед основних інструментів — програмне забезпечення для аналізу даних (MATLAB, Python із бібліотеками MNE, Nilearn, Brainstorm), платформи мозкової візуалізації (FreeSurfer, SPM), середовища нейронного моделювання (NEURON, NEST). Фреймворки глибинного навчання (TensorFlow, PyTorch) застосовуються для моделювання біологічних та штучних нейронних мереж.
Останні розробки, еволюція та тенденції
Сучасні тенденції — це глибока інтеграція штучного інтелекту для аналізу мозкових даних, розвиток мультимодальної обчислювальної нейронауки, а також поява нейроетики. Інтерфейси мозок-машина стають ефективнішими, а конектоміка (картографування нейронних зв'язків) відкриває нові перспективи для медицини та штучного інтелекту.