Концептуалізація — це процес структурування та організації сирих ідей або явищ у абстрактні поняття, що забезпечує кращий рівень розуміння, моделювання та маніпулювання в системах штучного інтелекту (ШІ). Вона передбачає ідентифікацію, визначення та формалізацію ключових об'єктів, взаємозв'язків і властивостей у певній галузі, сприяючи створенню узгоджених когнітивних або обчислювальних моделей. Концептуалізація відрізняється від підходів, таких як класифікація чи проста екстракція даних, здатністю створювати багаті, повторно використовувані семантичні представлення.
Варіанти використання та приклади
Концептуалізацію застосовують для побудови онтологій семантичної павутини, розробки баз знань, моделювання складних доменів (медицина, фінанси, промисловість). Наприклад, у голосових асистентах вона дозволяє пов’язувати природні команди з точними обчислювальними діями. У комп’ютерному зорі допомагає переводити розпізнані об’єкти у концепти для високорівневого логічного аналізу.
Основні програмні інструменти, бібліотеки, фреймворки
Серед ключових інструментів для концептуалізації: Protégé (для редагування OWL-онтологій), WebProtégé, TopBraid Composer, а також фреймворки Apache Jena (Java) та Owlready2 (Python). Вони полегшують створення, управління та використання концептів в автоматизованих або колаборативних системах.
Останні розробки, еволюція та тенденції
Останні досягнення зосереджені на частковій автоматизації концептуалізації за допомогою машинного навчання, особливо для видобутку понять із неструктурованих текстів чи великих графів знань. Інтеграція з великими мовними моделями (LLM) дає змогу створювати динамічні та еволюційні концептуальні структури для швидкозмінних галузей.